Подібного звірства, людської біди

На білому світі, мабудь, не знайти,

Як зірваний колос, полягли вони.

А їм лиш хотілось діждатись весни...

         Минуле століття пронеслося над Україною трьома голодоморами: 1921-1922 роки, 1932-1933-ті, 1946-1947 роки. Мало знайдеться не тільки в історії України, а й світу, таких жахливих трагедій, яку пережив український народу, як голодомор 1932-33 років... У цьому році виповнюється 85-річниця ГОЛОДОМОРУ. Голод - це не тільки смерть, а й духовна руїна, знищення здорової народної моралі, втрата ідеалів, занепад культури, рідної мови, традицій. Наш найсвятіший обов'язок сьогодні - зберегти пам'ять про всіх невинно закатованих під більшовицькою владою. Пам'ять про тих, хто не дожив, пам'ять про тих, хто недолюбив, пам'ять про живих і ненароджених. Згадуючи одного - пам'ятаємо про мільйони. Ми впевнені - Україна пам'ятає.

         Тому, щоб вшанувати великомучеників нашої історії на базі СОУПу ЦРБ було проведено історичну годину, годину пам'яті "Запали свічку" для учнів 9-А та 10-го класу ЗОШ l-lll ст. №2 з вчителем історії Шимко В.Ф.

         Під час заходу та перегляду відеороликів:"Голодомор 32-33 рр.", "Голодомор в цифрах.", "Геноцид українців- Голодомор 32-33.", прослухавши вірш І. Стожара "Голод 32-33" усі присутні дізналися про пекло, створене в Україні на початку 30-х років, людиноненависницьким режимом, котрий вирішив голодом поставити український народ на коліна та вшанували хвилиною мовчання померлих від голоду. Косянчук Денис, Кезацян Надія,Галінська Вероніка читали вірші про Голодомор.

         Бібліотекарями була організована книжкова виставка "Україна пам'ятає, світ визнає", де були присутні і хліб, і зерно. Зерно- як символ життя і перемоги над молохом голоду, а хліб для того, щоб причаститися ним, як безцінним Божим даром та пам'янути душі загиблих людей, які помирали з думкою про цей святий скарб - шматочок хліба. Сьогодні, дякувати Богу і натруженим рукам ми маємо святий хліб щодня, адже без цього скарбу ніхто не сідає до столу. Тому усі присутні скуштували крихту чорного хліба на згадку мільйонів замордованих голодною смертю в далекому 1933 році та запалили свічу пам'яті...

         Хай кожен з нас запалить свічку пам'яті завтра о 16:00 годині, в знак вшанування невинно замученого голодом українського народу.

Хай світло від свічки у небо летить,

Хоча б одну душу зігріє в цю мить,

Щоб душа ця загублена спокій знайшла

І у вічність до Бога вона відійшла.