Страждання муки і горе мого народу

         23 листопада в Зброжківському сільському клубі вшанували пройшов під цією назвою. Ведучі Білоконь Юлія  та Дімчєва Аліна, відзначили , що у четверту суботу листопада в Україні щорічно відзначається скорботна дата -  День пам’яті жертв голодомору та політичних репресій. Ця дата  присвячена подіям 1932-33 р.р., коли в результаті радянської  політики хлібозаготівель і колективізації від голоду в Україні померли мільйони людей. Пам’ять тих українських сіл і хуторів, які щезли з лиця землі після най більшої трагедії ХХ століттям була оголошена хвилина мовчання. Нідзельська А. та Воронюк Ю. читали вірші «Про Нього і Неї згадувать несила», «Спіте, діти, спіте, любі», «Загупало в двері прикладом». Захід закінчили піснею у виконанні О. Білозір «Свіча». Ведучі роздали присутнім шматочки короваю, які всі з’їли стоячи, вшановуючи пам’ять  зморених голодом людей.

         Увазі присутніх була запропонована книжкова виставка «Пам’ять жертв голодоморів».

                                                                    Зав. Зброжківською бібліотекою – Караман Т. та зав. клубом – Войтенко Г.

ПРАВА НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН

         21 листопада в Розквітівській сільській бібліотеці відбулася бесіда під назвою «Права національних меншин». Саме зараз, як ніколи , потрібна увага та підтримка наших людей різних національностей. І тому вони повинні знати свої права.

            Ведучі надали інформацію людям різних національностей, що вони мають гарантовані  рівні права. Та жодний громадянин держави не може мати менше прав, ніж інші, через своє національне походження.

            Національні меншини, які бажають зберегти свої традиції, культуру, мають право користуватися своєю мовою.

            В кінці бібліотекар наголосила, що є тільки один шлях гармонії відносин у будь-якому суспільстві – дотримання всіх прав національних меншин. Уряд демократичної , правової держави реалізує волю більшості громадян, одночасно гарантує право меншинам на гідне існування. Творити Україну – значить гарантувати кожній людині право на її  материнську мову, на національне самоусвідомлення.

Бібліотекар Розквітівської бібліотеки – Панчишина С.В.

Зав. сільським клубом – Поян Р.

                                          Моя прекрасна мово!..

         На підтримку ініціативи громадських організацій з урахуванням важливої ролі української мови , Президент нашої країни підписав постанову про установлення в Україні Дня української мови.

         У читальному залі ЦРБ бібліотекарі Л.Б. Кожарновська, І.П. Шубська та їхні помічниці Олена Боряченко , Ілона Клочкова (учениці 9-А класу ЗОШ №3) провели  мовний диліжанс «Моя прекрасна мово, найкраща пісня в стоголосі трав…» з учнями 10-х класів ЗОШ №3. захід прийшов у формі подорожі з конкурс-зупинками: «Мовна розминка», «Загадкове перетво-рення», «Скоромовка», «Фразеологічна показуха», «Ланцюжок ввічливих слів». Головний бібліотекар по роботі з юнацтвом Людмила Борисівна Кожарновська зробила презентацію нових поетичних збірок поетів нашого краю « Вінок Кобзареві» та «З любов’ю до життя». Ці збірки поезій є символом того, що будь-які проблеми, труднощі можна здолати, аби лише серце не переставало  сподіватися.

         Діти із задоволенням прослухали пісні про рідну українську мову, а на завершення бібліотекар І.П. Шубська ознайомила присутніх  з книжковою виставкою « Мужай,  прекрасна наша мово!».

«Горять свічки в людських долонях»

            Історія багатостраждального українського народу перенасичена  трагічними  подіями минулих століть. Проте є одна з них , яка ніколи з кликом часу не буде поглинута мороком небуття. Це події голодомору 1932-1933рр., який смертельним вихором пройшовся по родючих українських землях  і викосив все живе на селі. І нині , коли всі ми  живемо в новому столітті і тисячолітті, витоки цієї трагедії так і не осмислені належно. На жаль, навіть зараз в шкільних підручниках Голодомор висвітлюється не в тому обсязі, щоб учні усвідомили трагедію ХХ сторіччя у всій повноті. І, на великий жаль, є ще історики , які самі себе переконують, що Голодомору не було.

         З метою належного вшанування жертв Голодомору 1932-1933рр. 20 листопада в ЦРБ відбулась година  духовності  година пам’яті «Горять свічки в людських долонях». Підготували його  і провели  бібліотекарі відділу обслуговування ЦРБ  Петриця Н.М. , Павлова Л.О., Кожарновська Л.Б., залучивши до пошукової роботи учнів 9-х класів ЗОШ №1 разом з класними керівниками Герчі Т. В. і Бойко М. П. Тема заходу, матеріал та його обговорення не залиши байдужими  ні учнів – старшокласників, ні дорослих. Бібліотекарі розповіли,  що 17 місяців – з квітня 1932-го по листопад 1933-го – на наших родючих чорноземах панував голод. За даними науковців, протягом цих чорних 500 днів у нашій країні голодною смертю загинули мільйони: 17 людей щохвилини, 1000 – щогодини, майже 25 тисяч – щодня… Головною метою організації штучного голоду були в покарання українців: люди з опухлими ногами вже не становили загрози для сталінського режиму.  З непідробним інтересом учні сприйняли інформацію про людські втрати в Березівському районі, в якому 61 населений пункт постраждав від голоду. Жменька зерна і декілька картоплин  могли б тоді урятувати життя маленькому хлопчикові чи дівчинці, однак з домівок наших сіл виметено все…

         Слід зазначить , що працівники бібліотеки зібрали великі фактичні матеріали з даної тематики і донесли його до дитячих сердець. А на екрані школярі могли побачити жахливі картини голоду, почути свідчення очевидців. Учні також  оглянули виставку тематичної літератури та фотоматеріали , що висвітлюють події Голодомору 1932-1933 років в Україні та нашому краї. Наприкінці заходу дев’ятикласники і дорослі воздали шану  невинно убієнним – хвилиною мовчання згадали всіх, хто загинув мученицькою смертю,  вклонилися їх святій пам’яті, аби чорна трагедія більше ніколи не завітала до хати української родини.

М. П. Бойко- вчитель історії ЗОШ №1,

класний керівник 9-Б класу

Цікава зустріч

16 листопада в усьому світі відзначається Міжнародний День толерантності.

Не залишилися осторонь цієї дати і працівники Березівської районної бібліотеки, запросивши до своєї гостинної зали учнів 9-А класу ЗОШ №2 м. Березівки разом з авторкою цих рядків, щоб донести до учнівської молоді головні рекомендації із Декларації принципів толерантності, прийнятої ЮНЕСКО.

Вдало підібрані історичні факти про причини воєн в різних країнах, віршовані рядки про призначення людини на Землі, старовинна легенда "Як  добре, що ми всі різні", вислови видатних діячів науки та культури, змістовні соціальні відеоролики змусили учнів замислитись над проблемою: «Як спілкуватись з іншими людьми, як навчитися чути й поважати думки інших, як жити в мирі з собою?».

Виконуючи інтерактивні вправи «Квітка толерантності», «Комплімент», «Загадка з конверта», учні зробили висновок: наш світ врятують добро, чуйність, розуміння, милосердя та  повага до оточуючих, тобто ті якості, які притаманні толерантній людині.

Висловлюю щиру подяку працівникам бібліотеки Павловій Л. О., Петриці Н. М., Кожарновській Л. Б., Шубській І. П. за цікаву зустріч і бажаю нових творчих здобутків.

Щербина І. Л.,

Заступник директора з НВР

ЗОШ І-ІІІ ст. №2 м. Березівки  

«Знайомство з бібліотекою»

Жодна людина у світі не може прочитати всі книги, журнали, що видаються. Вміти читати справжне мистецтво, якого можно і необхідно вчитися. Кожна бібліотека відкриває читачам свої скарби за допомогою каталогів і картотек. Бібліотечний урок, який пройшов в Демидівській бібліотеці з учнями 4 класу, допоміг дітям зрозуміти, що ж то таке "каталоги" і "картотеки". Бібліотекар Фоміна Т.М. розповіла дітям, що бібліотечний каталог - це перелік творів друку та інших документів, що є у фонді бібліотеки.    Маленькі користувачі бібліотеки ознайомились з розміщенням систематичного та алфавітного каталогів, а також приймали участь у грі по каталогу. Для цього бібліотекар підібрала книги, перевірила наявність каталожних карточок в картотеці на ці книги. Гра перша: кожен учасник гри отримає 10 каталожних карток, а потім по вказаному шифру знаходить розділ в систематичному каталозі. Гра друга: на стенді розміщені 10 книг із різних розділів фонду, учасники гри відшукують картки на ці книги в католозі. Гра дуже сподобалась дітям. Подяка класному керівнику Пономаренко С.В. яка разом з своїми дітьми не забуває дорогу до бібліотеки. Завдяки цьому, читаність і відвідування бібліотеки зростає.

                                    Бібліотекар Демидівської бібліотеки - Фоміна Т. М. 

«Національні меншини на Одещині»

В Демидівській бібліотеці належну увагу приділяють патріотичному вихованню дітей. З цією метою бібліотекар разом з завідуючою Будинком культури провели годину спілкування під назвою "Національні меньшини на Одещині" для учнів 4-5 класів. Бібліотекар розповіла дітям про багатонаціональгий Одеський край. Він налічує більш як 133 національності, які живуть поруч багато років. Змішуються іх традиціїї, свята, обряди, кухня. Принципова позиція Української держави закладена в Конституції та Законі "Про національні меньшини", яка полягає у захисті прав не тільки українського народу, а і других народів проживаючих на нашій території.

 В селі Демидове проживають багато національностей, серед них: українці, росіяни, білоруси, болгари, молдовани, вірмени та ін. Діти розповіли, до якої національності належить їх родина. Ведуча, Іванків В. В. , розкрила дітям такі поняття, як "націоналізм", "шовінізм", "толерантність". Маленькі читачі мали змогу ознайомитися з національними особливостями біля тематичної полиці, яку підготувала бібліотекар Фоміна Т.М. Наприкінці діти продовжили спілкування у непримусовій обстановці за чаюванням.

                                    Бібліотекар Демидівської бібліотеки - Фоміна Т. М.

                                    та завідуюча Демидівським Будинком культури - 

                                     Іванків В. В.           

                    

РАДІОДИКТАНТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЄДНОСТІ

         Людині визначено Богом місце народження, країна, небо; вона  не може нічого того поміняти , як не може поміняти саму себе. А якщо щось із того призначеного їй, поміняє, то не на краще, бо чуже ніколи не буває кращим. І куди б ти не пішов – твоя Батьківщина, земля твоя, твоя мова,  твій народ, будуть завжди з тобою», - ось такими думками я переймалася , запропонували учням і вчителям Ставківської школи підтримати акцію написання радіо диктатури. Щиро вдячна вчительці Шестопаловій В.Д. за організацію та залучення до участі 25 старшокласників.

         Не можна словами передати той національний дух, патріотизм, духовне піднесення, які панували  в аудиторії, коли  в ефірі Першого Національного прозвучали перші рядки диктанту на нашій рідній українській мові, мові , яка пов’язує людину з її народом,  з побажаннями. Гарна дикція, живий та емоційний голос, щира та м’яка мова здатні робити  чудо і хвилювати найтонші струни людського серця. Диктант на тему «Українському радіо 90 років» писали учні 9, 11 класів та п’ять  дорослих і всі без винятку, були задоволені, що приєдналися до тисяч українців, які в один і той самий час відчули велич , силу, красу і прозорість рідного слова. Ми були горді тим, що стали тією національною  єдністю, часткою тих, які плекають українську мову, бережуть її, вивчають і зможуть передати своїм дітям. А мова, за висловом О. Олеся, -  це  не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова – це всі глибинні пласти духовного життя, народу, його  історична пам’ять, найцінніше надбання віків, мова – це ще й музика, мелодика, барви буття…»

Тож розмовляємо  українською!

Борони українське!

Хто, крім нас, захистить мову нашої землі?

                       В.К. Калмикова – бібліотекар

Ставківської бібліотеки

НЕ ВТРАЧАЙМО РІДНУ МОВУ – УКРАЇНСЬКУ ДУШУ!

           

         Мово моя рідна! Освідчуємось тобі в любові. Адже з дитинства бринять ті звуки , слова, влучні вислови,  пісенні рядки… «Десь тут була Подоляночка…», «Киця Мура, де ти була?...», «Гоп, гоп, мої гречаники»…», «Кую, кую, чобіток…».

         Бринять ці слова музикою  далекого дитинства, промовляють бабусиним, маминим голосом, тримають нас на цьому світі…

         День української писемності та мови, який ми відзначаємо 9 листопада, - це ще одне нагадування про те, що зберігати  і плекати рідну мову можемо тільки ми – українці. Цій даті були приурочені заходи в Ставківській бібліотеці.

         Свято української мови для учнів старшого шкільного віку відкрила Аіріні Настя. Вона розкрила всю свою любов до мови, яка»» полем наговорена, дзвоном коси накована, в чистій воді смакована, болем очей продимлена, смутком багать продимлена, з хлібом у душу всмоктана, в поті людським намокнута, з кров’ю змішана, і аж до скону захищена». Настя Ільчак перегорнула сторінку за сторінкою скорботний  календар української мови, а Веремчук Тетяна зачитала «Молитву» Ольги Яворської.

         Бібліотекар словами Олеся Лупія закликала:

«Говорити , як колись навчала матуся,

Говорити , як навчав у дитинстві татусь

Легко так,  вільно так, щоб слова були в русі,

Не тримайте слова, віддавайте комусь

Говоріть про любов і про віру у щастя

Уникайте мовчання , нудьги  і ниття,

Говоріть , хай в розмові слова веселяться

Говоріть і продовжуйте  мові  життя!»

      Вчитель української мови та літератури Шестопалова В.Д. ще раз підкреслила значення рідної мови для свого вищого духовного життя:

     «Поки жива мова в устах народу, до того часу живий і народ. І найважливішим засобом впливу на людину, облагородження її  почуттів душі, переживань є краса і велич , сила і прозорість рідного слова».(За В. Сухомлинським). З учнями читачами 5 класу був проведений усний журнал «Наша мова калинова». Чілій Іра, Суліма Юля, Сушко Ксюша, Сігов Владислав,  Логінов Ростислав залучилися до читання  віршів про мову, оспівували свою любов до материнської мови, закликали плекати і берегти її. Те , що наша мова співуча, багатюща, солов’їна – це  давно знають всі», -  такими словами звернулася  до читачів шкільний бібліотекар Рожнова  В.С. Але наша мова потребує живого голосу, потребує звучання, а звучання її  - то справжня музика. Вона потребує, щоб нею роз-мов-ля-ли!». Завжди і всюди!» І , звичайно зачитала свої власні вірші про мову.

 Наша мова незабутня.

 Ти – минуле і майбутнє!

Наша мова і наша слава,

Мова є – то є й держава.

                                            В.К. Калмикова – бібліотекар Ставківської біб-ки

«Подорож у країну книг»

Книга приходить до кожного з нас у дитинстві. І тому дуже важлива перша зустріч дитини з книгою, з бібліотекою. Традиційно це екскурсія до бібліотеки. 

Ось і до нашої бібліотеки завітали дітки з підготовчої групи місцевої школи, під керівництвом вихователя Івченко Лариси Федорівни. Для них було проведено знайомство з бібліотекою «Подорож у країну книг», З загадками, читанням віршів, казок і оглядом малюнків.

Звичайно, найбільшою для малих дітей загадкою є Книга. Цікава, весела, приваблива, кольорова, вона заворожує своїми пригодами та чудесами. Ласкаво запрошує всіх малюків до свого царства.

Цікавим доповненням екскурсії були декламація віршів та читання казок у виконанні  Куліша Влада, Онуфрак Валерії та Вікторії, Церне Саші та Пугач Вови. Наша бібліотека поповнилась новими читачами. Діти піднялись ще  на одну сходинку на шлях до знань.

Тож нехай цей шлях буде для них радісним і цікавим. У добру щасливу путь у Королівство книг! 

Бібліотекар Михайло-Олександрівської

бібліотеки  Бойко Г. В.