НА РІВНІ РОДИНИ, НА РІВНІ ДУШІ
До
Міжнародного дня родини в Ставківській бібліотеці відбулося засідання за круглим столом «Вартість сімейного життя»
. В ньому взяли участь учні 10 класу ,
які завітали до бібліотеки разом зі вчителем української мови та літератури
Водич Валентиною Василівною.
Часто,
коли мовиться про розбудову громадянського суспільства, в якому кожен
почуватиметься рівним з-поміж інших, вільним у своїх виборах і захищеним
законом, за основу бажаної мети чомусь неможливо беруться реформи, і оминаються
увагою очевидні речі. Скажімо, така незамінна
складова демократії, як моральність. Громадянське суспільство
вибудовується на високих людських якостях кожного з нас, на нашій
відповідальності за власні дії, вчинки,
за виховання дітей, за тих, хто з нами поруч . А кращому ж людина вчиться в сім’ї, найперше від матері, адже українська жінка з
давніх-давен є духовним лідером
родинного гурту. Тому і вирішили запросити юнацтво до обговорення такої теми,
як моральні цінності в сім’ї.
На
початку , Валентина Василівна акцентувала увагу на розкритті понять «мораль» та
«суспільна мораль». Де починається мораль? Зрозуміло , що в родині
, де за приклад – батьки, а найперше – мати, адже вона найближча до дитини.
Наталя
Ярошенко розкрила суть сім’ї, як суспільний
осередок, що складається з групи людей, пов’язаних між собою кровними родинними або шлюбними зв’язками. Богдан Стащук повідомив , що сім’я – є явищем
історичним. Вона виникла і видозмінювалася разом з історичним розвитком
суспільства і культури Алла Шулячинська розповіла про багатогранні функції сім’ї:
вони зв’язані з продовженням роду, вихованням нового покоління, зі спільним
веденням домашнього господарства, взаємною допомогою в побуті.
Що
стосується родини в українській свідомості – продовжила обговорення
Дарина Варнова,- то особливе місце завжди займали родинні цінності, де головним було – повага до родини». В українців усе нажите батьками
розподілялося між дітьми порівну,
незалежно від віку , здібностей, чи
статі. Отже , сам принцип майнової рівності обумовлювався характерним для української ментальності
уявленням про те, що в родині всі рівні й рівною мірою претендують як на
лихо , так і на блага.
У
своєму виступі Володимир Мелех довів, що будучи проміжною ланкою між людиною і
суспільством, сім’я користується статусом соборності і недоторканості. А Сомов
Микола висловився про те, що кожна людина бере свій початок від сім’ї, де відбувається перше становлення людини, людини як
особистості, розвиток почуттів, волі і
характеру. Яхневич Іванна та Коханець
Давид зачитали афоризми видатних поетів, літературознавців, педагогів про сімейне виховання. Адже, як писав В.
Сухомлинський, головний зміст і мета сімейного життя – виховання дітей.
У
народі кажуть, що гарна та сім’я,
де виростають гарні діти. І це, справедливо, бо врешті-решт долю дітей визнають
не слова та мрії, а загальний мікроклімат у сім’ї. Сім’я , де батьки живуть
цілеспрямованим, радісним життям
маленького колективу, де всі люблять один одного, де панує атмосфера взаємодопомоги, тепла турботи там і ростуть
щасливі діти.
І на
закінчення, бібліотекар підвела підсумок, що майбутнє України – це в наших
банківських рахунках, і не в вимурованих стінах, а в наших дітях. Якими вони
виростуть , якими моральними цінностями керуватимуться у своїх діях і помислах
- залежить тільки від нас.
Завідуюча Ставківською
бібліотекою – Калмикова В.К.