"Вчіться та читайте.
Читайте книги серйозні.
Життя зробить все інше"

Федір Достоєвський

четверг, 23 ноября 2017 г.

В руках, що виростили хліб  не залишили і зернини…

                                                            «Пекельні цифри та слова
                                                               У серці бють, не наче молот,
                                                               Немов проклятий ожива,
                                                               Рік тридцять третій.
                                                               Голод…Голод…

         Рік пам’ятний. Рік незабутній. Рік страшенний.  Найчорніший рік в історії України: Голодомор. Рік, коли хліб людям тільки снився. Голодомор в Україні тривав 17 місяців (з квітня 1932 року по листопад 1933 року). Від голоду вмирали 17 людей щохвилини, 1000 – щогодини, майже 25000 – щодня. Історики називають різні цифри жертв Голодомору. Але всі  вони страшні. У світі не зафіксовано голоду подібного тому. Традиційне українське село зі своїми звичаями було зруйноване.
         З метою вшанування пам’яті  жертв Голодомору 1932 – 1933 років в Україні, бібліотекарі – координатори СОУПу провели для учнів 10 класу ЗОШ І – ІІІ ст. №2 годину – реквієм «В руках, що виростили хліб не залишили і зернини». Під час заходу діти дізналися, що голодомор 1932 – 1933 років був геноцидом українського народу, організований комуністичною владою з метою його підкорення через  насильницьке вилучення продовольства блокаду сіл та районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України. Така політика режиму – злочин проти людяності. Присутнім було переглянуто відеоролики «Голодомор в цифрах», «Коротко про головне . Голодомор.», «Білозір. Свіча». Під час години – реквієм діти читали вірші, а також переглянули імпровізовану міні – сценку «Тиха розмова матері з сином».  Усіх страждаючих, невинно убієнних під час Великого  Голодомору вшанували хвилиною мовчання та запалили свічу памяті. Учні ознайомились з представленою книжковою виставкою «Україна пам’ятає, світ визнає».
         Не дай Боже, нікому пізнати того страхіття,  коли мучить голод. Дійсно, то було страхіття. І щоб таке ніколи більше не повторилося, нам слід про все знати і все пам’ятати. Гадаємо, що всі ті, хто сьогодні почули історію як все відбувалося, трішки задумаються над тим, що пережив наш Український народ.


Бібліотекар – координатор СОУПу                                                      Ручка Т.А.   































Комментариев нет:

Отправить комментарий