НА РІВНІ РОДИНИ, НА РІВНІ ДУШІ

         До Міжнародного дня родини в Ставківській бібліотеці відбулося засідання  за круглим столом «Вартість сімейного життя» . В  ньому взяли участь учні 10 класу , які завітали до бібліотеки разом зі вчителем української мови та літератури Водич  Валентиною Василівною.

         Часто, коли мовиться про розбудову громадянського суспільства, в якому  кожен  почуватиметься рівним з-поміж інших, вільним у своїх виборах і захищеним законом, за основу бажаної мети чомусь неможливо беруться реформи, і оминаються увагою очевидні речі. Скажімо, така незамінна  складова демократії, як моральність. Громадянське суспільство вибудовується на високих людських якостях кожного з нас, на нашій відповідальності  за власні дії, вчинки, за виховання дітей, за тих, хто з нами поруч . А кращому ж людина вчиться в сім’ї, найперше від матері, адже українська жінка з давніх-давен  є духовним лідером родинного гурту. Тому і вирішили запросити юнацтво до обговорення такої теми, як моральні цінності в сім’ї.

         На початку , Валентина Василівна акцентувала увагу на розкритті понять «мораль» та «суспільна мораль». Де починається мораль? Зрозуміло , що в родині , де за приклад – батьки, а найперше – мати, адже вона найближча до дитини.

         Наталя Ярошенко розкрила суть сім’ї, як суспільний осередок,  що складається з групи людей, пов’язаних між собою кровними родинними або шлюбними зв’язками. Богдан Стащук повідомив , що сім’я – є явищем історичним. Вона виникла і видозмінювалася разом з історичним розвитком суспільства і культури Алла Шулячинська розповіла про багатогранні функції сім’ї: вони зв’язані з продовженням роду, вихованням нового покоління, зі спільним веденням домашнього господарства, взаємною допомогою в побуті.

         Що стосується родини в українській свідомості – продовжила  обговорення  Дарина Варнова,- то особливе місце завжди займали родинні цінності,  де головним було – повага до  родини». В українців усе нажите батьками розподілялося  між дітьми порівну, незалежно  від віку , здібностей, чи статі. Отже , сам принцип майнової рівності обумовлювався  характерним для української ментальності уявленням про те, що в  родині  всі рівні й рівною мірою претендують як на лихо , так і на блага.

         У своєму виступі Володимир Мелех довів, що будучи проміжною ланкою між людиною і суспільством, сім’я користується статусом соборності і недоторканості. А Сомов Микола висловився про те, що кожна людина бере свій початок від сім’ї, де відбувається перше становлення людини, людини як особистості,  розвиток почуттів, волі і характеру. Яхневич  Іванна та Коханець Давид  зачитали афоризми  видатних поетів,  літературознавців, педагогів про  сімейне виховання. Адже, як писав В. Сухомлинський, головний зміст і мета сімейного життя – виховання дітей.

         У народі  кажуть, що  гарна та сім’я, де виростають гарні діти. І це, справедливо, бо врешті-решт долю дітей визнають не слова та мрії, а загальний мікроклімат у сім’ї. Сім’я , де батьки живуть цілеспрямованим, радісним життям  маленького колективу, де всі люблять один одного, де панує атмосфера  взаємодопомоги, тепла турботи там і ростуть щасливі діти.

         І на закінчення, бібліотекар підвела підсумок, що майбутнє України – це в наших банківських рахунках, і не в вимурованих стінах, а в наших дітях. Якими вони виростуть , якими моральними цінностями керуватимуться у своїх діях і помислах - залежить тільки від нас.

Завідуюча Ставківською бібліотекою – Калмикова В.К.