Депортація українців у
1944 -1951рр
У
вересні 2019 році виповнюється 75 років від початку депортації з Лемківщини,
Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у
1944-1951 роках українців - корінних мешканців цих
регіонів.
Сотні тисяч українців було депортовано у примусовому, позасудовому порядку. Загалом, за офіційними даними у 1944-1946 роках. було переселено до СРСР 482,8 тисяч осіб.
У 1947 році залишки українського населення, біля 150 тис. осіб, з історичних українських земель у складі Польщі в рамках Акції «Вісла» було депортовано на північ та північний захід Польщі.
У наступні роки (до 1951-го) до УРСР з території Польщі було переселено ще близько 50 тисяч осіб.
Депортація супроводжувалася терором, репресіями, конфіскацією майна, встановленням режиму спецпоселень для депортованих українців, обмеженням їх політичних, соціальних, економічних і культурних прав. На збори давалося лише кілька годин, при цьому люди залишали на покинутих місцях практично усе своє надбане добро – житло, майно, землю, худобу. Важка далека дорога, і часто відкрите небо, розвалені хати і голодна біда чекали на них попереду. Тотальне виселення корінних українців зі споконвічних теренів за етнічною ознакою було ретельно сплановане і брутально здійснене комуністичними режимами Польщі та СРСР. Виселені з території Польщі українці знайшли свою другу домівку в різних регіонах України від Галичини до Причорномор’я, Слобожанщини та Донеччини. 159 сімей з села Устянове Нижньо-Устрицького району Дрогобицької області в 1951 році були перевезені до села Маринове.
В загальноосвітній школі І-ІІІ с. Мариново були організовані хода та покладання квітів до пам’ятного знаку про примусово переселених українців з Польщі аби вшанувати їхню пам’ять. Заступник директора школи О.М. Вініговський розповів про умови, в яких відбувалася депортація. Вчителька молодших класів Н.І. Мельник прочитала власний вірш «Переселенці», який присвятила родині свого батька та всім депортованим українцям.
Пам’ятаймо про всіх, кого насильно вигнали з рідної землі!
Подяка тим, хто привітно прийняв переселенців!
Сотні тисяч українців було депортовано у примусовому, позасудовому порядку. Загалом, за офіційними даними у 1944-1946 роках. було переселено до СРСР 482,8 тисяч осіб.
У 1947 році залишки українського населення, біля 150 тис. осіб, з історичних українських земель у складі Польщі в рамках Акції «Вісла» було депортовано на північ та північний захід Польщі.
У наступні роки (до 1951-го) до УРСР з території Польщі було переселено ще близько 50 тисяч осіб.
Депортація супроводжувалася терором, репресіями, конфіскацією майна, встановленням режиму спецпоселень для депортованих українців, обмеженням їх політичних, соціальних, економічних і культурних прав. На збори давалося лише кілька годин, при цьому люди залишали на покинутих місцях практично усе своє надбане добро – житло, майно, землю, худобу. Важка далека дорога, і часто відкрите небо, розвалені хати і голодна біда чекали на них попереду. Тотальне виселення корінних українців зі споконвічних теренів за етнічною ознакою було ретельно сплановане і брутально здійснене комуністичними режимами Польщі та СРСР. Виселені з території Польщі українці знайшли свою другу домівку в різних регіонах України від Галичини до Причорномор’я, Слобожанщини та Донеччини. 159 сімей з села Устянове Нижньо-Устрицького району Дрогобицької області в 1951 році були перевезені до села Маринове.
В загальноосвітній школі І-ІІІ с. Мариново були організовані хода та покладання квітів до пам’ятного знаку про примусово переселених українців з Польщі аби вшанувати їхню пам’ять. Заступник директора школи О.М. Вініговський розповів про умови, в яких відбувалася депортація. Вчителька молодших класів Н.І. Мельник прочитала власний вірш «Переселенці», який присвятила родині свого батька та всім депортованим українцям.
Пам’ятаймо про всіх, кого насильно вигнали з рідної землі!
Подяка тим, хто привітно прийняв переселенців!
Бібліотекар Маринівської
бібліотеки – Черноус Світлана
Комментариев нет:
Отправить комментарий