ТАРАСОВІ ТВОРИ СЯЮТЬ, ЯК ЗОРІ

Під такою назвою у рамках 200-ліття від дня народження Т.Г. Шевченка в центральній районній бібліотеці відбувся літературний вернісаж. Учасниками заходу стали учні 10-го класу ЗОШ № 3 , вчитель української мови та літератури Іванова Валентина Миколаївна. Ведучі заходу бібліотекарі Петриця Н.М. та Павлова Л.О. цей захід присвятили материнській, жіночій долі , а краще недолі у творчості Великого Кобзаря Т.Г. Шевченка, бо образ нещасної, закріпаченої жінки поет носив «неначе цвяшок, у серці вбитий». Цей зойк душі , крик раненого серця випливає пекучим гнівом до панів лиходіїв, які топтали жіночу гідність , плюндрували жіночу красу, розпинали материнську радість. Для Шевченка нещасна доля жінки-кріпачки була не лише суспільною, а й особистою трагедією. Його матір ще «молодою у могилу нужда та праця положила», рідні сестри поневірялись на панщині, це доля всіх нещасних жінок. Немає у світовій літературі іншого поета, який би так ніжно , з любов’ю оспівав у своїй творчості жінку-матір усієї Землі, берегиню , продовжувачку роду, це стало святим ідеалом для багатьох поколінь.

         «Такого полум’яного культу материнства, такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки не знайти ні в одного  з поетів світу, - писав М. Рильський.

         Присутні на заході прослухали запис декламації поеми «Катерина».